Ти забудь Пісня
Роузі Рей
Ти забудь все що було між нами Не шукай принципів вернутись Ти мене тепер забудь Я забираюсь із твого життя-я Немає сенсу бути буттям-м Ти забудь мене викинь із голови Я сяду на трон,викину як мурашку тебе Ти змушений,стерти із пам'яті мене-е Маю надію зламати як палицю тебе Скинути тебе із скелі Щоб ти усе забув.. Забув ким для тебе була я.. Я забираюсь із твого життя-я Немає сенсу бути буттям-м Ти забудь мене викинь із голови Я сяду на трон,викину як мурашку тебе Ти змушений,стерти із пам'яті мене-е
2023-07-30 18:12:16
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Не можно заставити когось кохати чи не кохати. Це почуття не має логіки та кордонів, воно вільне. Цікава твоя творчість, Мій маленький Чорний Янголе! Нових натхнень тобі! Хай вони будуть співом твоєї душі! 🙏✨💗
Відповісти
2023-08-01 07:00:09
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro дякую,тобі☺️
Відповісти
2023-08-01 07:03:19
1
Інші вірші поета
... "Перефія" Частина ІХ Ти дарував мені квіти "Блискавка"
Інші поети
Queen Morgana
@queenmorgana
SpaceWithin
@SpaceWithin
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15474
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12417