"..Ти пішов.."

Роузі Рей

(18+)
Ти пішов,я не встигла попросити пробачення, Я кохала тебе,більше ніж себе саму, Я будувала наше спільне майбутнє, Думала що будемо разом назавжди, Але,нажаль я тобі не підійшла.. Моя вимова,голос мій характер.. Ти зруйнував ті почуття що для мене були киснем, А,для тебе лиш пустим місцем.. Я для тебе стала просто другом, Не рідною,хоч нею я колись й була, Відкрила тобі я своє серце, Та ти просто нещадно з мене його вийняв, Я не твій типаж,не ті очі,і волосся зовсім не те.. Так,я така яка є.. І змінити мене справжню,чи зовнішнвсть просто неможливо,я не хочу змінюватись заради тебе.. І ні не думай!Я не плачу від тебе зараз, Ти не спаскудив моє життя.. Я просто знайшла людину.. Що підтримує мене!! . . . . . . . . Посвячено A.B! Придурок!!

2023-06-11 14:03:08

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Коли закриваються одні двері, обов'язково відчиняються інші. Але важливо не залишатися на порозі, бо нічого протяг влаштовувати). В кінці дуже сподобалося!)) Гнів - це добре!)) Гарна емоція) Коли вона проходить - стає світліші на душі.

Відповісти

2023-06-12 06:02:25

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11796

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4178