Слуга диявола | поема|
Співпраця з Сніжаною Ворон . . . . . Зі мною щось не так, Відчуваю я себе ніяк На душі смутно мені, не хочеться нічого в житті Та бачу я в собі зміни, Там усередені руїни Немов пеклом віє в середині І все забуто нині Душа вся чорна,крижана моя, Змінилась я,відчуття у мене інші, Та брехня моя єдина зброя, Всі переховуються, як миші Не знайти мені любові, В цьому ненависному світі, Немає в мене вже надії, Все зникло, немов мрії Не повернути час назад, Він,швидкоплинний немов вітер, Мої думки - це мертвий сад, Немов мистецтва невдалий витвір Саме життя це невдала казка, Ми невирішуєм цього,ми просто люди, Знання - моя поразка, Кайдани стискають мої вільні груди Немов,ув'язнена я плачу в темноті, В моїх руках ще я сила,не зламати мене, Я все одно на самоті, Та життя моє мине Я вмру,не залишеться після мене нічого, Розчинюсь посеред поля,вітер здує мене, Навколо мене не має нічого живого, Ось і в пеклі горіти мені Не заслуговувала на життя, Ніхто не сумуватиме за мною гадала я, Я впадаю в забуття, Немає звідси вороття Не знайти мені шляху назад, Лиш би все було з всіма гаразд, Та чогось врятуватися я хочу, І від болю навкруги я плачу Незнання вибару блукає в мені, Чи впасти безодню,або вколотись об лезо ножа, Для мене все в тумані, Я для всіх чужа Невдачі,що в житті були, Згодом я забуду все До мене почуття не повернуться ніколи, Зупинилось моє чорне серце Його розтрощили на осколки, Нелюди що називались янголами, Вони кажуть, що вони добро, Та насправді на все їм всеодно Бездушевні чорти, Мій крик їм як за пісню, Вони не хочуть нічого знати, Я в загубленому лісі Блукаю,шукаю порятунку, Не знаю куди тікати від них, Вони шукають притулку, Йдуть до скель тих кам'яних Падає дощ,падають мої сльози, Я не можу зупинитись,не можу перестати Я звертаюсь до диявола, Я знаю усі правила Мені ніхто не заборонить! Я хочу до пекла,до нього! Він до себе полонить, Не схож він для мене на чужого Немов рідний,знайомий Немов тільки мій Пекельний,диявол Я перестала плакати, Він не янгол, Та він зміг мене урятувати Від раю рятував, В полоні ясному ув'язнена але щаслива, Він мені надію дарував, Теперь я його слуга
2023-07-24 16:21:16
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lexa T Kuro
Ого як🔥. Наче Персефона вигукнула весь біль у час відчаю. Бережи себе, Мій Чорненький Янголе!)🙏Мій щирий "привіт" твоїй співавторці!)😉🤗☀️
Відповісти
2023-07-24 17:36:30
2
Роузі Рей
@Lexa T Kuro ❤️)
Відповісти
2023-07-24 17:45:31
2
Сніжана Ворон
@Lexa T Kuro дякую)
Відповісти
2023-07-24 20:05:22
3
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2470
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2599