Колюче кохання Поема
Роузі Рей
Я закохана у тебе й ти це знав.. Кохала тебе до безумства була вмерти готова.. До останього не вірила в твою підлістість.. Колюче кохання жорстоке.. Нікого не пощадить крім смерті.. Я загинула через тебе увійшла у вічний світ.. Програла у цій боротьбі знищивши себе.. Ти зруйнував та знищив мене моїми ж руками.. А я зруйную тебе!І ти поплатишся! Я просто так тебе не пробачу! Ти станеш рабом у пеклі! Будеш кричати,волати як звір! З тобою я робитиму що захочу.. Адже я сам диявол..не віриш? Тоді чому коли я була поряд.. Завжди були одні проблеми.. Чому коли я вмирала я згадувала твоє ім'я..і називала тебе нелюдом? Ти не запитався в мене чи хочу я цього.. Я була до безумства закохана..не думавши про наслідки.. Не знала до чого це приведе.. Я з дитинства не боялась нічого.. Ні смерті,ні висоти.. Ти не зруйнував мою душу.. Тіло зкривав моєю кров'ю.. Поклав біля мене червоні троянди.. Ніби ти не знав про мою смерть.. Але ти знав!!Ти знав що я от-от помру! І тоді тобі не буде добре як в раю.. Що я тебе із під землі дістану..
2023-07-04 18:56:33
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Нікка Вейн
Який сильний вірш... Це прекрасно 🖤
Відповісти
2023-07-04 20:42:18
3
Роузі Рей
@Нікка Вейн Дякую,Ніко!🤍😉
Відповісти
2023-07-05 05:42:21
2
Інші вірші поета
"Перефія" Частина І Самотня "Ти став.." Верлібр Забуття
Інші поети
Vici Queen
@BlackBeauty17
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7505