Колюче кохання Поема
Я закохана у тебе й ти це знав.. Кохала тебе до безумства була вмерти готова.. До останього не вірила в твою підлістість.. Колюче кохання жорстоке.. Нікого не пощадить крім смерті.. Я загинула через тебе увійшла у вічний світ.. Програла у цій боротьбі знищивши себе.. Ти зруйнував та знищив мене моїми ж руками.. А я зруйную тебе!І ти поплатишся! Я просто так тебе не пробачу! Ти станеш рабом у пеклі! Будеш кричати,волати як звір! З тобою я робитиму що захочу.. Адже я сам диявол..не віриш? Тоді чому коли я була поряд.. Завжди були одні проблеми.. Чому коли я вмирала я згадувала твоє ім'я..і називала тебе нелюдом? Ти не запитався в мене чи хочу я цього.. Я була до безумства закохана..не думавши про наслідки.. Не знала до чого це приведе.. Я з дитинства не боялась нічого.. Ні смерті,ні висоти.. Ти не зруйнував мою душу.. Тіло зкривав моєю кров'ю.. Поклав біля мене червоні троянди.. Ніби ти не знав про мою смерть.. Але ти знав!!Ти знав що я от-от помру! І тоді тобі не буде добре як в раю.. Що я тебе із під землі дістану..
2023-07-04 18:56:33
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Нікка Вейн
Який сильний вірш... Це прекрасно 🖤
Відповісти
2023-07-04 20:42:18
3
Роузі Рей
@Нікка Вейн Дякую,Ніко!🤍😉
Відповісти
2023-07-05 05:42:21
2
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2795
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3765