Фіалка Верлібр

Роузі Рей

Мені небачити тепер краси її.. Небачити тієї посмішки що так гріє мою душу.. Ти мої крила,що мене піднімають у верх.. Вчила літати,та жити мене.. Боротись за правду,свободу та слово.. Я без тебе ніхто розумієш? Ти своїм голосом мене причаровуєш немов сирена.. Я в очах твоїх тону..глибоких синіх.. Ти як фіалка що для мене квітне..

2023-05-11 14:20:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сніжана Ворон

Як гарно😊❤️

Відповісти

2023-05-23 10:56:03

Інші вірші поета

Відзеркалля Верлібр Надихай Пісня Буревій З днем народження

Інші поети

lonelykid

@lonelykid

Mrs Monica L

@MrsMonica

ulia_sapphic

@ulia_sapphic

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1351

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1432