...
Наша дорога-наш край наше життя. Усе дитинство тут,а там усе чуже... Чорним віршем я пишу щодня.. Зустрілась із зорею віч-на-віч.. Сонце,хмари,хати й поля... Дороги,побиті камнями. Широкополі трави,пасовисько гойдаче. Тут жив,творив Маркіян Шашкевич... Тут я росту живу й творю добряче. Впізнаю я тут натхнення,музу письменника. Обожнюю гуляти по нашому Лісі барвистому... Там надихаюсь,я.. Я знаю де моя земля... #SBA
2023-10-06 10:18:49
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
Гарний, легкий вірш, котрий ілюструє місцевість. А чому "чорний" вірш?
Відповісти
2023-10-06 12:51:59
Подобається
Міріам Міест
Кожен може брати участь у челенджі, але все ж є офіційні учасники, до котрих належиш і ти. А тому прошу свою роботу, як зазначено у правилах, надіслати разом з фото на пошту, а також, коли буде опубліковані роботи, написати коментар наступному опублікованому учаснику у книзі проєкту.
Відповісти
2023-10-06 14:00:19
Подобається
Роузі Рей
@Міріам Міест це стосується минулих віршів.
Відповісти
2023-10-06 15:27:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2118
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108