На струнах щастя...

Rin Ottobre

На струнах щастя грає осінь. Убрана в золото вона. Вінок із листя у волоссі, Руденька киця на руках. Короткі миті незабутні Осінніх швидкоплинних днів Хоча тепер не повернути, Та спогади оживлять їх: Солодкий присмак шоколаду, Цілунки пізно уночі, Прогулянки під листопадом, Тумани, вранішні дощі І перший сніг. Бузковий вечір Запалить знову ліхтарі. В пістрявих кронах - вітру шепіт. Обійми, кава, тихий сміх... Гаряче літо відлітає, Та все одно десь чутно спів: На струнах щастя осінь грає - Ця панна з Золотих Садів.

2021-09-29 12:28:56

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ріна Беррі

Как красиво

Відповісти

2021-09-29 16:47:41

Інші вірші поета

Остання осінь Перехожий Ніч Самайна Я за ним, я за нею

Інші поети

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Lady Laura

@Tina_Hala

Alina Taratuta

@TA_lina

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2508

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2836