ВСТРЕЧА
Меня обнимал он с гримасою счастья, Ну прямо обкуренный мим: «Аж 10 лет мы не виделись! Здрасти! Пойдём в кабаке посидим.» Там он заливал алкоголь себе в брюхо И ел - как в последний раз. Лупил себя в грудь и кричал: «Андрюха! Ни Бог нам, ни чёрт не указ». Так громко и гордо он делал отрыжку, Жир с пальцев о скатерть тёр. И смело шагал, отхлебнувши лишку, В запой - как в забой шахтёр. Потом искал барышень для досуга, Но, к счастью, их всех распугал. Четырнадцать раз он заказывал Круга: «Ну лабух, ну про централ». Затем непристойные делал движения, Собой провоняв танцпол. На все мои доводы и возражения Невнятное что-то молол. Ещё горлопанил: «Щас всех изувечу!» И бАрменше выбил зуб. Потом раз в двадцатый мы пили за встречу, Друг друга таская за чуб. Хвалился он бизнесом с Илоном Маском, Когда же нам счёт принесли, Он вид заунывный придал своим глазкам: «Братишка, сейчас на мели». Я сдал его родственникам у дверей, Когда мир озарил рассвет. Единственный плюс от подобных людей – Их не видеть ещё 10 лет.
2023-01-20 09:57:31
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2166
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5162