Вспоминай
(18+)
Вспоминай, будто всё это было не с нами, Словно можно вернуться, и дело ещё не табак, Того мальчика с б_л_я_д_с_к_и_м_и, цвета лазури глазами, И беспочвенной верой, что ты – среди бури маяк. А когда дни шагают в пропасть унылою чередой, И прохожие смотрят грустно и безучастливо, Поджигай нашу общую память как сухостой, Удаляй - как кино формата «они жили долго и счастливо». Вспоминай, как улыбки лечат от страшных ран, Перечитывай строки, которым лишь ты виновница. А потом убирай, скомкавши, в глухой чулан. Это позже аукнется, вырвется и припомнится. Это после вонзится в сердце тупой иглой, Будто лунки внутри станет дыры сквозные буравить. И нарывами гнойными – чёрной бубонной чумой - Попытается шрамы в душе как наколку оставить. Постоянства у памяти нет, как в картинах Дали. Захотим повидаться. Вот только найдется предлог ли? В пересохшем, пустом океане взаимной любви По колено воды. И все чувства - как рыбы - подохли. А судьба без пит-стопов заходит на новый вираж, Прогоняет эмоции - птичью пугливую стаю. Я прошу об одном: нашу жизнь пролистай, как коллаж. Вспоминай, пока я безуспешно тебя забываю.
2023-01-29 07:08:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11396
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4827