ВНОЧI
Андрій Лаврик
Відчуття, ніби серцю бракує кисню. Воно б’ється, мов спіймана в ятір риба. Так, я міг би набрати твій номер, звісно, Та катують розмови ті нас, як диба. І навіщо настрій обом псувати? Я ж уже не твій ярмарковий блазень. Знаєш, іноді наші слова – це ґрати. Якщо вимовиш їх – ти довічний в’язень. Взагалі не треба нам говорити. Зісковзне з плечей на підлогу плаття. Бо слова кохання – ніби молитви, А слова розлуки – наче прокляття. Ми як кажани – живемо вночі. І вночі полюємо – ніби сови. Не порушуй тишу пітьми, мовчи. Бо вуста коханцям не для розмови.
2023-02-02 05:51:37
1
0
Інші вірші поета
Прежде чем ... Мовчи. Бережи почуття. Ані пари із вуст Снова встречу без тебя рассвет По ту сторону звездопада
Інші поети
Евгений
@Jonni_Smit
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
862
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3211