ЛЕТНЯЯ ЗАРИСОВКА
На летних террасах кафе расставляются стулья, Мой город становится шумным подобием улья. Все люди - и голуби даже - разбились по парам. Весной одиночество эквивалентно кошмарам. Здесь наши шаги обязательно пересекутся. На скатерти неба блестит золочёное блюдце. Собака бездомная греет мохнатое брюхо, С ней рядом на лавочке книгу читает старуха. Длинней стали дни, а девушек юбки – короче. Для нежных признаний порой недостаточно ночи. Вот тянется очередь. Кваса пузатая бочка. На ценнике муха сидит – словно жирная точка. На детской площадке ребёнок с мамашей гуляет. Что есть холода он – счастливец - пока что не знает. Не знает морозов. Забудем о стуже и мы. Бессмысленно лето губить ожиданьем зимы.
2023-02-01 20:31:34
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8244
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874