РАССТАВАНИЕ
Заблудиться в снах, потерять следы, Осознать величие слов «я рядом». Как уставший путник - «ВодЫ! ВодЫ!» - О любви молить с одичалым взглядом. Для кого теперь эта тишь да гладь? Демон скуки выпушен на свободу. Подходя к окну, никого не ждать, А смотреть на клумбу, да на погоду. Мы же оба знали, что чувства – храм. Сорняки раздора умел полоть я. Что ж, бродить двум душам по злым мирам, На себе нося наших тел лохмотья. И творец Вселенной, создатель звёзд, Поглядит с упрёком, прищурив очи: «Я же к небу вас, дураков, вознёс, Ну зачем вы крылья порвали в клочья?!?»
2023-01-31 05:51:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11837
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8372