РАССТАВАНИЕ
Заблудиться в снах, потерять следы, Осознать величие слов «я рядом». Как уставший путник - «ВодЫ! ВодЫ!» - О любви молить с одичалым взглядом. Для кого теперь эта тишь да гладь? Демон скуки выпушен на свободу. Подходя к окну, никого не ждать, А смотреть на клумбу, да на погоду. Мы же оба знали, что чувства – храм. Сорняки раздора умел полоть я. Что ж, бродить двум душам по злым мирам, На себе нося наших тел лохмотья. И творец Вселенной, создатель звёзд, Поглядит с упрёком, прищурив очи: «Я же к небу вас, дураков, вознёс, Ну зачем вы крылья порвали в клочья?!?»
2023-01-31 05:51:13
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10238
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2583