ПРАВДА

Андрій Лаврик

«Правда никак не влияет на то, что испытываешь к другому человеку. Это и есть великая драма чувств.» (Жоэль Диккер, «Правда о деле Гарри Квеберта») Теперь я знаю правду. Ну и что? Я стал счастливей? Нет. Умней? Едва ли. Как акробат из цирка «Шапито», Которого с трапеции сорвали. И вот лечу с размаху на помост, Дрожит оркестром прерванная нота. Убила истина, ложь вознесла до звёзд. Не жизни жалко, а иллюзии полёта. Всё понимаю. Нужно честно жить. Нам в школе даже так преподавали. Но как душе мне это объяснить? Мол, не люби, ведь нами лишь играли. Прости. Забудь. Над нами насмехались В кругу друзей и жёлчных, злых подруг. Как панацея мне надежды оставались На призрачную радость: «Ну а вдруг!». А вот теперь вся эфемерность снов Утратила заманчивый дурман. И волшебство любви, касаний, слов Не лечит больше от сердечных тяжких ран. Пускай былое - только миражи, Но мне хрусталь куда милее стали. Обманом наслаждался я. Скажи, Зачем мне правду люди рассказали?

2023-02-04 12:52:06

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12043

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5477