ПОТОПЕЛЬНИК
Андрій Лаврик
Ніч промайнула стрімкою серною, Згасла остання зоря-пустунка. Водою вранішньою озерною Вмивається лісова чаклунка. Над відображенням причаїлася, Замилувалася власною вродою. З рибалкою поглядами зустрілася, І розпрощався той зі свободою. «Я ці вуста цілувати мушу! Бери, що хочеш, мені не шкода.» А та регоче: «Віддай-но душу!» «Як душу хочеш, то й добре. Згода.» Вона збирала давно й уміло Силу кохання щирих сердець. Сплило за тиждень в водоймі тіло. Свідки клялися: всміхався мрець.
2023-02-06 14:49:56
1
0
Інші вірші поета
ГУБЫ С ПРИВКУСОМ КОЛЫ И СЛАДКОЙ ВАТЫ ПОБЕДИТЕЛЬ ЭТО МИР, ГДЕ РАЗБИВАЮТСЯ МЕЧТЫ ЕСТЬ ЛЮБОВЬ НАВЕК И ЛЮБОВЬ НА ЧАС
Інші поети
Mark Barecki
@mark_barecki
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2468
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2816