ОБ ОДНОМ ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНОМ ПРОЗРЕНИИ
„Смысла жизни не существует, мне придётся самому создавать его!“ (Жан-Поль Сартр) Был месяц март, Шёл Жан-Поль Сартр По набережной Сены. Читал роман, Ел круассан – Служитель Мельпомены. И думал он: «Какой резон? В чём назначенье наше? Век топишь ты Свои мечты В забвенья горькой чаше.» И грусть-тоска Была близка Во всём он сомневался. Но вот узрел Порядок дел, И вдруг расхохотался. «Таков секрет – Что смысла нет. Мне в этом мире кислом Всё по плечу. Что захочу - Могу наполнить смыслом!»
10.02.2023
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3924
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1405