НОЛЬ ПО ЦЕЛЬСИЮ, ЛУЖИЦА У МЕТРО
Андрій Лаврик
Ноль по Цельсию, лужица у метро. Даже этот январь – обман. Нас зима поставила на «зеро», Как заядлый, злой игроман. Наши судьбы здесь – на рулетке чувств. Как вино любовь пригубя, Захмелел, «поплыл» и теперь мечусь То к тебе, то вновь от тебя. Мы пугливы, как контрабандисты. Дальше что? Молчишь. Я знаю сам, - Нас доставят хмурые таксисты По домам – по разным полюсам. Завывает ветер, грохочет высь В заунывном, прощальном гимне. Напоследок вечно любить клянись. Не поверю. Но ты солги мне.
2023-01-16 14:49:01
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Поэтично
Відповісти
2023-01-16 14:49:39
Подобається
Інші вірші поета
DELETE MON IMPOSSIBLE AMOUR (МОЯ НЕВОЗМОЖНАЯ ЛЮБОВЬ) АКСЕЛЕРАЦИЯ Порой хочу забыть
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Muzalevski
@Muzalevski
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4902
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13002