Ночь. Махровые серые тучи
Андрій Лаврик
Ночь. Махровые серые тучи. Чёрно-белая наша земля. Я за красками не соскучусь, Греет душу мороз веселя. Горизонт одевает мехами Тусклый, снежный, безлунный свет. Достаю облака руками. Небу тихо я плачу в ответ. И как будто смотрю заворожено Прошлой жизни немое кино. Это тело моё заморожено, Но душе околеть не дано. Ты, Зима, отпусти, не мучай. Я – единственный в поле прохожий. Скоро утро и станет лучше, Но надолго ли? Боже, Боже…
2023-01-23 12:16:32
1
0
Інші вірші поета
Вся наша жизнь Не ищи в себе изъянов, дорогая 懐かしい (НАТСУКАШИ) Звонок
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2590
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9014