МИЛЛИОН
Знаете, часто за миг до того, как уснуть, Мозг начинает подкидывать нам мыслишки. Чтобы потом размышлений пожары раздуть, В печку раздумий сухие бросает дровишки. И вместо сладких, тёплых, уютных снов, Нас настигают вопросы, а часом - прозрения: Отчего Скрудж Макдак никогда не носил трусов? Почему Гарри Поттер не наколдует зрение? Было б прикольно, если б Dior был Егор! Если в раю матюкнуться, сошлют ли в ад? И как остроумно мог ты закончить спор С кассиром из супермаркета 7 лет назад. «Мутила» ли в сказках с Кощеем Яга? Почему нет «подкошек», но есть «подмышки»? А множественное от «Кочерга»? КочЕрги? КочерЫги? КочерЫжки? И вот однажды, превозмогая сон, Мозг подсказал Артёму такую идею: Было бы здорово выиграть миллион! Ну, например, в какую-то лотерею. Деньги, конечно, положим на депозит. Будем с процента банковского жиреть! Только вот кризис в финансовой сфере шалит. Банк - как пузырь - он может и лопнуть ведь. Нет! Не годится! Вздрогнул Артём в поту! Лучше куплю квартиру, чтобы сдавать. И стал дремать, поверив в свою мечту. А если пожар?!? Ведь можно всё потерять. «Бизнес открыть!», – вскричал, позабыв о сне. Сеть из ларьков с гордой вывеской «Шаурма». Но ведь тогда отчисления слать казне. А не платить налоги? Тогда тюрьма. Бинго! Конечно! Понятно же и ежу! Спрыгнул с кровати, начал плясать кадриль! Без колебаний я в нефть миллион вложу! А вдруг пересядет мир на электромобиль? «Миллионера» принялся бить озноб, От напряжения даже задёргался глаз! Может, пожертвовать, типа я филантроп? Установить брильянтовый унитаз? Что же купить мне? Золото? Украдут! Акции? Можно. Только - а вдруг - обвал? Дома хранить? Так голову оторвут. Боже! Куда же вложить мне свой капитал? Вусмерть устав от умственных тех афер, Утром уснул, задумавшись перед тем: «Как хорошо, что я не миллионер! В жизни, считай, и нет никаких проблем.» Спал Артём плохо, видел кошмары он. Губы сухие, бредя, шептали брань. Снилось, что за ним гонится миллион, А он, убегая, истошно орёт: «Отстань!»
2023-02-06 07:06:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5063
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5765