ВОНА ГОВОРИТЬ
(18+)
«Як набридне страждати, - говорить вона, -приходь. Знаєш, мовляв, всі інші – лиш пішаки. Полікуємо душу та нагодуємо плоть, А як захочеш – можем і навпаки. Тільки лиши десь колишніх стосунків хлам. Ну там спали, чи до мотлоху кинь у льох. Справа не в ревнощах, – каже, – ти знаєш сам. Просто набридло займатися цим утрьох. Від стріл Амура не має ніхто порятунку, Та лише бовдур не гоїтиме, а розчеше це. Бо результат передбачений, як розлад шлунку Після того біляша на вокзалі натщесерце.» Певно, колись правоту мудрих слів цих визнаю. Добре, що я кохати її не мушу. Всі запитання знімаються із білизною. Пустити у ліжко – не значить пустити у душу.
2023-01-20 20:52:31
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3006
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2529