Не плач, кохана, час загоїть рани
Не плач, кохана, час загоїть рани. До нових цілей стрімко кроком руш! Лиш спогадів збіднілі каравани Блукають вперто по пустелі наших душ. Знайди якусь щоб вбити час забаву, А краще – вигадай нову собі любов. Та переграй сумну оту виставу, Гляди лишень, не обпечися знов. Якщо ж Амур не збавить швидкостей, Ти уяви, що я тобі наснився. Немов пірнув у океан людей І в тій безодні шумній розчинився. Бо я шукаю й досі свій перон, Реальність в сірий тон мій світ фарбує. І думка: «Ти лише чарівний сон», - Мене не раз від смутку ще врятує.
2023-01-30 10:24:48
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7745