Не ищи в себе изъянов, дорогая
Андрій Лаврик
Не ищи в себе изъянов, дорогая. Слёзы высохнут, закончатся дожди. Просто помни: людям помогая СлОва благодарности не жди. Человек к щедротам слеп как крот. И завистники кусачи как собаки. А доверие людское – тонкий лёд – Сможет по нему пройти не всякий. Но иные склонны ненавидеть Всех, на ком есть Божия печать. И в чужом глазу соломинку увидеть, А в своём — бревна не замечать. Всех их ждёт жестокая расплата. Души их уродливы вблизи. Но единственное, в чём ты виновата, - Что чиста, пока они в грязи.
2023-02-03 08:18:06
1
0
Інші вірші поета
Первопричины и первоистоки Чужая-родная Марнувати життя потрібно подібно Війону Я ТАСКАЛ ТЕБЯ В СЕРДЦЕ
Інші поети
Ambre Stievenart
@Ambre_1506_
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4131
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3320