КОЛIР ЩАСТЯ
Якщо мене хтось спитати схоче: «Якого кольору вічне щастя?» Я покажу їм лиш твої очі – Бо пояснити краще на вдасться. Бо коли кригою скуті ріки, І не зігрітись серцю нізащо, Тобі достатньо відкрить повіки, Аби змінити наш світ на краще. Іще сніжило, був місяць лютий. Зима дотримувалась прогнозу. Я зупинився, немов прикутий, І все! Я жертва твого гіпнозу. Не те, щоб ми мов удав та кролик. Без зайвих рухів, та алегорій. Життя – воно не рекламний ролик, Воно мов збірка сумних історій. Не зрозуміти людську ту зграю, «Торчать» від опію та від клею. А я народжуюсь і вмираю Із диво-посмішкою твоєю. В красі присутня завжди зухвалість. Немов небесне душі причастя: Твоєї посмішки досконалість, І твої очі кольору щастя.
2023-01-29 09:11:21
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4911
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3895