КЛЕПТОКРАТИЯ (СКАЗКА)
Клептокра́тия (от др.-греч. κλέπτειν «воровать» + κράτος «господство, власть»; буквально «власть воров») — правительство, контролируемое мошенниками. В тридесятом царстве братия По многоходовке гения Порешила: Клептократия – Форма лучшая правления. Кажется – куда нелепее? Быть ведомым наглой мордою Но народец раболепие Нёс – как стяг – святыней гордою. Ох, кичились люди муками! Скрепы блеянья овечьего Завещали детям с внуками. Больше завещать-то нечего. Чтоб сберечь идею мерзкую, Напрягли умишки куцые. Клептократию имперскую Прописали в конституции. «Выбор – зло!», - их вечный лозунг Одно имя в бюллетенях. Главное – удобней позу Всем занять им на коленях. Эх, картина! Вот же мило! На волне патриотизма Так царя на днях скрепило - Что не помогла и клизма. Чтит же власть свою породу: На подбор – одни мошенники. Весь народ скулит им оду В милом праздничном ошейнике. Был один – кричал: «Коррупция! Власть в дepьмe! Тащи подгузник!» Он - наглядная инструкция – Катакомб извечный узник. Спору нет – слепа фемида! У законов век не долог. Ведь, когда на троне гнида, Не в чести паразитолог. Что ж, простится мне едва ли Грубых слов шальная сальность. Это сказка без морали. Слава Богу – не реальность!
2023-02-11 07:09:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2018
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5552