Как жаль ...
Как жаль, что кисть держать я не умею. Иначе б рисовал одну тебя. Как ты задумчиво поглаживаешь шею, Или смеёшься, локон теребя. Глаза твои – изменчивое море, В них тонут корабли надежд моих. Ты – яркий след в судьбы моей узоре, В картине мирозданья главный штрих. Печально. Я не Моцарт и не Шуман, И не владыка оркестровых партитур. Мотив любви, что мной тебе придуман, Играет в час ночной средь звёзд Амур. Мне память дарит дивных нот лавину, Прикрыв глаза, я слышу и сейчас Твоей походки лёгкую латину, Твоей улыбки шаловливый джаз. Прости души шальные откровения! Не Тициан, не Вольфганг Амадей. Зато я все свои стихотворения Подписываю: «Вечно твой Андрей..»
2023-01-30 10:22:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1350
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1104