Boots Редьярд Кіплінг Переклад українською

Філіп Горниленко

Ми крокуємо вперед, крок, крок, крок - по проклятій землі. Раз, два, раз, два - ми йдемо у вверх та вниз! Ми навіки в цій війні! Сім, шість, одинадцять, п'ять, дев'ять, двадцять миль сьогодні. Чотири, одинадцять, сімнадцять, тридцять дві учора. Раз, два, раз, два - ми йдемо у вверх та вниз! Ми навіки в цій війні! Ні, ні, ні, не дивися уперед. Раз, два, раз, два - знову вгору і вниз! Тут-нас-всіх-глузд покине назавжди, Ми навіки в цій війні! Думай, думай, думай про щось інше - Боже-мій, спаси та сохрани! Раз, два, раз, два - ми йдемо у вверх та вниз! Ми навіки в цій війні! Кулі, кулі, кулі в патронташі, Як-заплющиш-очі - влучать всі у тебе. Раз, два, раз, два - ми йдемо у вверх та вниз! Ми навіки в цій війні! Ми можемо терпіти злість, спрагу, втому, Але не погляд пустоти. Раз, два, раз, два - далі йдемо у вверх та вниз! Ми навіки в цій війні! Вдень-ми - гинем, А вночі шепочемо з могил. Раз, два, раз, два - ми йдемо у вверх та вниз! Ми навіки в цій війні! Я-йшов-шість-тижнів прямо в пекло зі всіма, І-там-не-було-ні демонів ні тьми, АЛЕ РАЗ, ДВА, РАЗ, ДВА - МИ ЙДЕМО У ВВЕРХ ТА ВНИЗ! МИ НАВІКИ В ЦІЙ ВІЙНІ!

2025-02-17 21:03:00

0

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Філіп Горниленко

Оригінал вірша: https://allpoetry.com/poem/8445289-Boots-by-Rudyard-Kipling

Відповісти

2025-02-17 21:08:49

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12411

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1939