Milles horreurs
Perdix
Quand tu m'as dit d'aller mourir, Tu pensais me faire réagir, Tu m'as dit plus de mille horreurs, Dans le simple but que je pleure. Tu tenais tant à me détruire, Alors j'ai gardé mon sourire. Mais souhaites-tu que je t'avoue ? Que même sans me pousser à bout, Mes joues sont bien souvent trempées, Par toutes les larmes que j'ai versées. "Allez vas-y, suicide toi" Ça ne me fait ni chaud ni froid. Mais je t'en prie ne me tente pas, Résister est bien dur déjà.
2021-10-22 17:50:43
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lys
Mais... C'est triste... Tu vas bien?😭
Відповісти
2021-10-23 06:41:13
1
Perdix
@lys Oui, ça va 🙂. Je t'ai déjà dit que je comptais pas me suicider, non ? 🙃 Par contre, c'est la deuxième fois que des gens me disent d'aller mourir (une fois pour rire, une fois pour me casser), ça m'énerve que ces gens ne réfléchissent pas avant de parler, je suis pas sûr qu'ils aient envie d'être responsables d'une mort 😑 ils peuvent pas savoir à l'avance comment se sent la personne (pas forcément moi, ils pourraient très bien le dire à d'autres à l'avenir) à qui ils s'adressent, et quels sera l'impact de leurs mots. :/ En tout cas, c'est très gentil de ta part de t'inquièter pour moi 😊
Відповісти
2021-10-23 06:57:45
1
lys
@Perdix ❤️❤️
Відповісти
2021-11-07 09:27:23
Подобається
Інші вірші поета
L'Amour et la Mort Peur La peur d'aimer L'isolement
Інші поети
Mesa
@mesa
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6523
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2775