À l'abandon
Perdix
Elle est seule, à l'abandon, Dans cette si grande maison. Elle ne sait pas se débrouiller, Sur la table elle laisse traîner : Tous ses cahiers de revisions, Et les emballages de bonbons. Dans sa chambre tout traîne par terre, Le sol est couvert de poussière. Très dure est l'organisation, Quand nul ne nous donne de leçons. Elle tente en vain de s'en sortir, Mais on l'a laissée là, pourrir.
2021-09-23 14:54:07
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lys
Ça va ? :(
Відповісти
2021-09-26 16:19:46
Подобається
Perdix
@lys oui, ne t'inquiète pas ! Ce poème n'est pas inspiré de ma vie ! 😅 c'est juste que je trouvais le sujet intéressant
Відповісти
2021-09-27 13:32:45
1
lys
@Perdix oh d'accord ❤️
Відповісти
2021-09-28 18:35:20
Подобається
Інші вірші поета
Insomnies Florian, Florian uniquement Léger L'Amour et la Mort
Інші поети
Akira Yamanoka
@sasha_karabash
Moi
@Moi_2000
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1026
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15570