Marguerite

Perdix

Si elle a cueilli cette fleur, C'était pour savoir si son cœur, Avait raison d'aimer quelqu'un, Que cet amour n'était pas vain. Elle a pris une inspiration, "Les plantes ont toujours raison" La marguerite est un emblème, Alors elle s'est lancée : " il m'aime..." Elle a arraché les pétales, Elle disait : "Un peu, beaucoup..." Mais arrivée à "pas du tout" Il ne restait que les sépales.

2022-01-10 15:53:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

KAYSEE

Wow ❤️

Відповісти

2022-01-11 17:26:48

Інші вірші поета

Souvenir d'adolescence Fuite de l'esprit Quotidien L'éphémère

Інші поети

Maggy W.

@maggy

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12477

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15928