Я хочу!
Я хочу сміятися, плакати, Битись в конвульсіях До втрати свідомості, Й померти в рекурсіях. Побачити знову і знову страждання, Віддати у жертву всі поневіряння. Сидіти, горіти, палати до тла, Щоб вийшла із тіла остання вода. Лежати, кричати, на небо глядіти Не жити, мов внутрішні ті паразити. Я хочу дивитися, бачити світло, Не жити в тінях, наче все і так вірно. Я хочу, я хочу, я хочу лишень Почути від когось веселих пісень. Я хочу, я хочу, я хочу постійно Бути живим, а не мертвим створінням Віддати себе іншим на розтерзання, Лиш для того, щоб відчути муки кохання. Почуй мене, жити на світі я хочу Кожен день, кожну ніч, кожні півночі. Але щось весь час мене закриває У пастці, де голос постійно волає:" Пусти, відпусти, я тéбе благаю, Можливо на волі когось пострічаю" Всякий день відчуваю той самий кураж, Який всередині стримує, як нитка у пряж. Сьогодні зустрів я ту саму міледі, Що показала мені як бути у меді. Тоді відпустив усі я бажання, Я хочу, я хочу залишить страждання...
2023-06-25 21:03:18
0
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1939
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1675