Може й не варто
А може й слів не варто казати, Чисто язик свій надалі жувати, Нікого не слухати, і не питати, Зайвих питань не задавати, Просто фізично відпочивати, Морально себе під ґрунти закопати, І бути пасивним Не нести думок, Не опиратися агресивним, Показувати, що завжди все ок, Побудувати свій саркофаг, Що обмежить індивідуальності промені, Звести навколо себе ГУЛАГ, Щоб пахати, а потім кричати, як олені. А може то нікому й не треба, Може все це міраж? Може ти не важливіша, ніж звичайна амеба, Що звалилась на кряж. А може ти королева Й без тебе ніяк Не приборкати лева, Габаритом, як як. А може ти є людина, Що справді щось може І твоя кожна хвилина Комусь допоможе. А може ти, як і я, просто тарган, Що живе не на кухні й живиться з ран, І для нас з тобою не насиплять курган, А покинуть на полі, як застарілий таран?
2023-06-25 21:16:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6310
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2194