Один рядок...
Син Шлюхи
Для того, щоб писати класні вірші, Треба багато чого знати і розуміти, Для того, щоб померти від інфаркту вночі, Треба, щоб батьки встигли тебе зробити. Так, я порівняв ці дві скромні речі, Щоб зрозуміли усі: Від малого і до старечі, Наскільки важливі ті, хто пускають кінці На папері і в головах трудящого люду, Що пекли хліб і робили морозиво, Смак якого я не забуду. І скільки померло, але не дарма, Не так швидко, як ви це хотіли, Але вже настала револіція і війна, І тоді вони себе проявили: Ті самі люди, що видавали буханку, Поставили власне життя, Щоб рідня і держава існували до ранку, Можливо, це їх шлях каяття. А наших уже не врятувати, Вони поклали життя на одрі, Щоб зараз ви могли впевнено спати Й знати, що завтра у вашому місті не крикнуть:"Слава русні!"
2023-07-25 22:21:55
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Син Шлюхи
@Олег Шаула я один раз свою хуйню в твіттері людям розповідав, і їм, чомусь, сподобалося)
Відповісти
2023-07-26 14:39:37
1
Антон Шаталов
Якби В.І. міг лицезріти того вірша, то не вважав би тебе поганим
Відповісти
2023-08-02 19:50:20
Подобається
Син Шлюхи
@Антон Шаталов не думаю, він вважає усіх, які не ведуться на олімпіади, поганими
Відповісти
2023-08-03 13:19:02
Подобається
Інші вірші поета
Невдалий експеримент (на думку Максима) Нема Хоч я і атеїст... Моя рецензія на комунізм
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
step
@step
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2586
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1519