Один рядок...
Для того, щоб писати класні вірші,
Треба багато чого знати і розуміти,
Для того, щоб померти від інфаркту вночі,
Треба, щоб батьки встигли тебе зробити.
Так, я порівняв ці дві скромні речі,
Щоб зрозуміли усі:
Від малого і до старечі,
Наскільки важливі ті, хто пускають кінці
На папері і в головах трудящого люду,
Що пекли хліб і робили морозиво,
Смак якого я не забуду.
І скільки померло, але не дарма,
Не так швидко, як ви це хотіли,
Але вже настала револіція і війна,
І тоді вони себе проявили:
Ті самі люди, що видавали буханку,
Поставили власне життя,
Щоб рідня і держава існували до ранку,
Можливо, це їх шлях каяття.
А наших уже не врятувати,
Вони поклали життя на одрі,
Щоб зараз ви могли впевнено спати
Й знати, що завтра у вашому місті не крикнуть:"Слава русні!"
25.07.2023
3
6