Нема
Син Шлюхи
Нема нічо страшніше, Аніж дитяча смерть... Хтось каже:"Нам видніше, Не привід пити вщерть",– Але вони не бачили, І запах не чували, Коли життя лиш зародилось І ось його немає... Лиш купка м'яса залишилась, Яку вже рій з'їдає. Філософи казали:"Дійсно, вже нічого За духовну смерть страшнішого немає",– Не думали, що розтин може бути і до того, Як перший звук із уст маля лунає. На жаль, із нас хтось дійсно почуття це знає, А декого сум ще чекає...
2023-11-30 17:47:24
0
0
Інші вірші поета
Rattenkönig До себе Металюги – підараси Те, чого ви хочете
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291