Мамо, відпусти
Мистецтво, мамо, що ти хочеш?
Весь час у голові шепочеш,
Луною голос відбиває,
Що з глузду вже давно збиває.
Чим заслужив я такі муки?
Я ж не образив навіть мухи.
Чому мені це все прокляття
Зійшло, немов в ставку латаття?
І б'є мене потужний струм,
А я в полоні своїх дум,
Нав'язливих, як хтось казав,
Хто лиш вівцю за майно мав.
І от ти, ніби, між людей
А в дійсності, вже як юдей
Посеред римлян із вістрями,
Яким наобіцялм слави,
За пробиття твоїх ребер.
Як же дожив я дотепер?
2023-06-25 21:22:22
2
0