Платівки
Сьогодні прийшов я з магазину,
З пакетом наповненим піснями.
Не соромсь, сядь поруч з нами
Провéсти цю криваву зиму.
По дорозі я зустрів
руки ноги без голів.
Навкруг замазано червоним,
і погляд в очах стає солоним.
Сьогодні змінилась моя особистість,
Перетворилась на кволість і ницість.
Але і до того важко жилося,
Кожен день з голови виривав я волосся.
А тепер я хоч можу це вивільняти,
Під звуки платівок ночами кричати,
Клясти русню і нігті ламати,
Намагаючись людям щось доказати.
Влучає вініл у подвір'я, за ґрати
З неймовірною швидкістю біжу їх забрати,
Щоб ввечері знову зі злості пускати.
І музика, ніби, перетворилась на шум,
Змішавшись з сиренами посеред дум.
Не робить вона спокійними знову,
Лиш нагадує залишки прям біля дома.
Сьогодні всередині знов помирати,
Тому що не стало у когось рідної мати.
Не пробачу я більше сльоз і зітхань,
Що заподіяли нелюди стільки страждань.
Розбив я платівки, бо неможливо
слухати знову як зникає людина.
Бо навіть платівки не переб'ють
Звуки страждань і крики дітей.
Я дочикаюсь, коли катів уб'ють,
Але не повéрну ціх світлих людей...
2023-06-25 21:02:09
1
0