Бог помер ©Ніцше
Я богохульник вже давно, Хоч пив із ложки я вино, Та народився я вже грішним, Ну в чому сенс ходить невтішним? Я хрести з себе познімав, А мати каже:"Ти достав, Вдягни, а то біда і смерть!"– А я кажу їй:"Сипай дерть, Мене давно не врятувати, Якої б не напхала вати, Для мене Бог – це як цигани, Вважай, дитина сатани". І так, не Бог це зло створив таки, А абсолютно навпаки: Із зла проліз світленький промінь, І підняли навколо гомін, Що він могутніший творець, І наробив людських сердець. А в дійсності і сил нема, І райського саду едема. Все напридумане – брехня, Яка лиш обвива терня. Не вірю я у Ваші речі Для фанатичної старечі. І як би хто там не лякав, Я б Бога на двобій позвав, Де ж вся та сила, БУУУУ, страшна? Боюсь я лиш, мала труна...
2023-06-25 21:23:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8954
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2119