Oublié
Il fait nuit noire. Je viens de me réveiller en sursaut. Encore un rêve dont je ne me souviens pas. La fenêtre est ouverte. La faible lueur de la lune illumine une petite fleur échouée sur la pierre du balcon. Je souris tristement. Elle est comme moi, cette petite fleur. Elle agonise lentement, arrachée à ses racines et à ses compagnes. Sur la dure pierre blanche elle a perdu quelques pétales, comme autant de souvenirs oubliés. Je sens couler une larme sur ma joue. L'analogie est bien charmante par rapport à la réalité. Petite fleur, voici de l'eau. Respire. Et revis. Mémé
2021-02-01 19:14:06
17
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
ᵇᵃʳⁱᵃ
j'adore 💜 c'est juste trop beau 🌆
Відповісти
2021-02-13 17:03:29
1
Mémé Paradoxx
Відповісти
2021-02-13 17:24:31
Подобається
Pavla Golstein
Magnifique
Відповісти
2021-04-19 09:01:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1564