Fuite essoufflée
Je cours, Le vent Soulève Mes courts Cheveux Couleur De nuit. L'orage Gronde Au loin, La pluie Depose Ses fines Gouttes froides Sur moi. La route De jais Défile Sous ma Hâte. Des éclairs Zèbrent Le ciel Si triste, Caché Par ces Nuages Grouillants. L'âme En peine, Brisée, Je vais, Je pars, Je fuis, Je cours. Mémé
2020-10-15 12:03:10
24
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mémé Paradoxx
@Patalif Merci ! 😝
Відповісти
2020-11-05 13:29:11
1
Mémé Paradoxx
@Patalif ce sont ses pas qui martelent le sol en courant
Відповісти
2020-11-05 13:29:41
1
Patalif
@ Mémé Paradoxx Ouiiii j'adore
Відповісти
2020-11-05 18:03:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3871
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702