Хто ми?
Хто ми без шкідливих звичок? Боги? Хто ми без сумних думок? Спогади, які хотілось стерти... Без них ми хто? Цінні експонати для музею? Набір кісток? Чому так хочеться змінити, що пройшло? Без цих болотних плям ми хто? Невже хороші люди? Невже помилка - вічне зло? Невже не можна стерти зло?..
2022-01-21 10:56:32
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Класний вірш 🌟
Відповісти
2022-01-21 11:00:49
1
Олег Шемчук (ОЛШ)
Відповісти
2022-01-21 11:01:09
1
Інші поети
Ruslan
@unhappy_anonym
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3298
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5285