Тобі писати
Weronika Nikulina
Я зловила твій погляд на своїй білій шиї, Твою руку поклала трохи нижче ніж стегна... За вікном пада дощ, та не тільки він лиє... Сльози радості. Ти і я. Більше нічого й не треба. Пристрасть поглядом можна зчитати, Подих в грудях вже не зупинити, Ми разом, та тобі писати, Мені ніколи вже не припинити.... І як завжди, в руках твоїх я пір'їнка, Що без крил літати не зможе, Я давно вже твоя надія. І такою ж не стане кожна.
2018-06-11 06:48:03
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Глеб Буткевич
Красиво)👍
Відповісти
2018-06-11 06:49:10
1
Weronika Nikulina
@Глеб Буткевич Дякую 💜
Відповісти
2018-06-11 06:49:38
Подобається
Інші вірші поета
Митець Ти й не здивований Пересічні Спробуй
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Your Witch
@Your_Witch
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9559
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562