Melengető szerelem
Niel
Hideg van ide kint, nagyon fázom Megfagytak ajkaim, csókjaidra vágyom. Kedvesen ölelsz még is úgy érzem, Finom érintésed, kegyetlen éget. Előttem állsz, de nem mozog puha ajkad, Beszéd nélkül is megértem minden egyes szavad. Nélküled megfagyott, megfáradt vézna testem. De szerető pillantásod, ismét fel tüzel engem. Otthon számomra minden, hol te szerelmem volnál. Hol hozzám bújva, vézna arcomra, csókokat szornál. Mind az, mit jelentesz egy tág fogalom. Ha szabadna, rólad szólna minden mondatom. Hideg van ide kint, de már nem fázom. Ezt a zord hideget, mosolyd miatt állom. Magadhoz ölelsz, s szíved dobbani érzem Gyönyörű szemeidbe most már büszkén nézek. S így, hogy ajkam érinti, érinti puha orcád, Figyelmemen kívül marad, az egész ország.
2018-05-02 19:40:24
5
0
Інші вірші поета
Tale of One love Feledés My Darkness I want to know you
Інші поети
ArDen
@ArDen
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3349
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12415