"Що між нами?"

Natalochka

Чи відчуваєш те ж, що я? Чи сни мої тобі приходять? Чи шепіт ночі про любов Тобі розкаже щось нове? Чи серце б’ється в такт з моїм? Чи у думках моїх блукаєш? Чи зірка, що впаде вночі, Твоє ім’я мені шепоче? Чи бачиш сенс ти в наших зустрічах? Чи все це лиш мить у безмежжі? Чи відчуваєш ти той біль, Коли мовчу, та серце так горить? Та що між нами? Може доля, а може це примара почуттів? Чи є в нас шанс торкнутися до неба? Чи ми залишимось лише в зимному сні? Та що ж між нами, між серцями? Можливо доля… чи це просто мить.

2025-04-05 16:54:29

Інші вірші поета

"Ти серце моє зігрівав" "Той день печальний" "Як хочу в час той повернутись" "Я завжди буду пам'ятати"

Інші поети

Рыжий

@Kliri

Химера Зеленоока

@Khimera_Zelenooka

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16945

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12779