"Не в цей час"
Кохання існує, але не в цей час, Бо серце моє вже не б’ється для нас. Згоріли всі мрії, мов листя в вогні, Та тінь твого образу живе ще в мені. Я чую твій голос і шепіт вночі, Та більше не гріють вони мої дні. І спогад мов тінь, що піде без слідів, Ти був моїм світом — тепер лише тінь. І хоч я ще чую твої всі слова, Вони вже не бачать мого сприйняття. Кохання існує, але не в цей час, Бо серце моє так не хоче образ. І може колись ми знайдемо наш шлях, Але в дану мить — не наш цей час. І може зустрінемось, як прийде час, Та зараз між нами багато образ… Тебе я кохаю, але не для нас, Той шлях, що веде моє серце в той час. Де спогади ніжно торкаються ран, Де світло і тінь, що горить лиш для нас. Та серце моє не чекає на нас… Можливо, колись перетнуться шляхи, Та зараз між нами — мовчання й думки. Тебе я кохаю, але не для нас. Любов, що палає, але так невчас. Вогонь, що палає та гасне на раз, І серце моє не шукає образ. І спогади тягнуть мене у той час, Та все проминає, стираючи слід, І нам не вернути загублений світ.
2025-04-07 10:15:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12399
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1930