"Щось не зрозуміле..."
В мене до нього щось не зрозуміле… Ні слово, ні звук, Та ніби між нами невидимий рух. Погляд ловлю, і серце тремтить, А розум питає: навіщо болить? Не кличу, не знаю, чи хочу, чи ні, Та думки про нього — мов зорі в мені. Забути не можу, тримає в мені Те щось незрозуміле — і в снах, і в житті. Він — ніби ближній, і ніби чужий… А я все мовчу — і в думках знову з ним. Я думала — пройде, розчиниться в дні, Та з кожним ще більше живе він в мені. Сама собі брешу, ховаюсь в словах, А серце кричить про нього в думках. Це більше, ніж просто хвилинне тепло, Це те, що без нього в мені не жило. Зізнаюся тихо — нехай без прикрас: Мабуть, покохала… хоч і вкрай не на час.
2025-04-06 15:43:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3364
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1872