Смуток.
Надежда Васильевна
Чашка кави на столі, Ледь цигарка догора, Холодно так на душі , Мабуть осінь вже прийшла... А в очах бринить сльоза, Смутком душу -загружа. Лист кружляючи лягає, на долоні Ніжно- ніжно, Ніби хоче душу мою своєю ніжністю зігріти.
2018-10-03 19:15:33
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аля Ткаченко
Шик ✨
Відповісти
2018-10-03 19:56:50
Подобається
Інші вірші поета
Подих осені. Облетіло листячко Зрозумій мене! Почуйте себе!
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Reham Mohamed
@Reham_mo7amed
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2112
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2480