Смуток.
Надежда Васильевна
Чашка кави на столі, Ледь цигарка догора, Холодно так на душі , Мабуть осінь вже прийшла... А в очах бринить сльоза, Смутком душу -загружа. Лист кружляючи лягає, на долоні Ніжно- ніжно, Ніби хоче душу мою своєю ніжністю зігріти.
2018-10-03 19:15:33
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аля Ткаченко
Шик ✨
Відповісти
2018-10-03 19:56:50
Подобається
Інші вірші поета
Мить життя. Осінь за вікном. Вчитель! Не забувай.
Інші поети
Shanice Mitchell
@SHANICE_mitchell
Irunkaa
@Irunkaa
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1591
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924