Надежда Васильевна
@Nadezhda11
Вірші
Облетіло листячко
Облетіло листячко в нашому саду, Ох як же, сумно стало на душі. Сумно-сумно, аж за край... Грай музико, грай. Щоб душа не сумувала, А сердечко не боліло.
3
0
487
Смуток.
Чашка кави на столі, Ледь цигарка догора, Холодно так на душі , Мабуть осінь вже прийшла... А в очах бринить сльоза, Смутком душу -загружа. Лист кружляючи лягає, на долоні Ніжно- ніжно, Ніби хоче душу мою своєю ніжністю зігріти.
6
1
527
Твій день вчителю наш!
Ось і знову осінь, Різнобарвна до нас знову завітала . День великий і прекрасний, Знову нам подарувала. Вчитель, наш Ми вас вітаєм, з святом осені та Професійним вашим днем. Бажаю вам здоров'я, Різнокольорових барв у вашому житті. Та успіхів життєвих на довгі ниві і у професійному житті!
6
0
417
Подих осені.
Осіннє сонце ледве гріє, Птахи в вирій вже летять. Небо не таке-синє, Подих вітру, Холодом вже дише, Лишень, листя з вишень сипе, Мов білим цвітом по-весні.
6
0
462
Осінь за вікном.
За вікном - осінь. На столі - гаряча кава. На руках в клубочку-котик, Дивиться приємні сни. А по склу скотилась краплина сліз, Із небесних темних хмар... Завтра знову буде день, Новий, чистий як краплина -літніх рос.
5
0
432
Ніч і дощ.
Дощик краплями води, Знов осінню серенаду, Біля вікон виграва. Шелест листя ледь відчути, Під ноги нам ляга. Місяць -красень, Ледь з- за хмар , Оком місячним-вигляда... Лист із віття, вітерець ледь підійма. Ніч осіння, дощик краплями води, Мокрим віттям , дерево схилилось до землі. І знову , дощ осінній ,осінню серенаду , Біля вікон виграва!
5
0
408
Безсоння.
Ніч осіння, дощ по вікнах В краплях б'є. А зі мною знов безсоння, Кішкою чорною -встає. Кава чорна в білій чашці, Знову спати не дає... Думки нові подає.
5
0
434
Мить життя.
Бережи себе, своє життя. Воно єдине і неповторне. Люби себе, навколо світ. Пташиний спів, сонця світ, Вітер,зорі... Життя лиш мить, Єдине та не повторне!
6
0
375
Кохай.
Кохай мене, як я тебе. Кохай мов в останній раз, Життя дане одне, Живи, люби ... Як ніколи і нікого, Як сонце,небо, Подих вітру, як серця стук, Як душі полум'я глибоке. Ми це сила, ми мов інь та янь. Люби, кохай ....
8
0
475
Не забувай.
Як країна лише поглянь. Осіння -діва, квітограй. Вона єдина, пам'ятай. Така краса лиш в нас, Запамятай. Ди б не був ти друже, Не дай собі забути, рідну неньку, Хатинку свою біленьку, І той чудовий край де ти був щасливою дитиною, друже, Ніколи цього не забувай!
5
0
354
Зрозумій мене!
Вчителю мій любий, зрозумій мене. Зрозумій, мій погляд, серце-душу. Зрозумій мене... З розумінням я відношусь до кожного із вас, але я благаю, Зрозуміти час... Як болить в дитини сердце та душа, Як кожної хвилини у кожного із нас, є такі хвилини, Що боляче в житті буває, як нерозуміють нас. Вчителю мій вчителю, Не втрать будьласка час, коли із кожної дитини ти зробиш ту людину, Якою б ви пишались , довгий- довгий час!
4
0
411
Вчитель!
Вчитель це є поклик душі, Це розуміння, щирість серця, Зрозуміти, та навчити, зможе лише той вчитель, який бачить та відчуває кожного із нас. Ми такі всі різні, кожен із своїм характером, з болью на душі. Зрозуміти нас потрібно вірно, Запевняю вас наші вчителі, що знайшовши ключ до нашої душі, Ви зрозумієте як гордо і приємно бути вчителем на землі!
6
0
381
Почуйте себе!
Душі порив , як листя шелест, Як осені -красуні лист. Зумій в собі ти віднайти, Єдину ноту у душі, Що маєш через роки ти пройти і теплоту душі нести. Багато проплине у житті, але єдине що є в тобі, це ти і тільки ти, Зумій мій друже пронести!
6
0
340
Нота осені
І знову осінь на порозі, Відлітають в даль птахи. Шелест листя під ногами, нам розказує казки... Тільки лиш, в душі ненастя . Про любов не говори... У житті людини на жаль не казка, а багато суєти. Зберегти потрібно душу, Щоб залишитись - людьми!
3
0
373