النَرجِس.. تقريبًا
في البداية ظَننت أني أتَعامل مَع نُوع نادر مِن منتجات الربيع، شَبهت الأمر بمخيلتي بشَجرة نَبق مُعمرة و بَعد فترة نَبت منها الوَرد فظننتُ أنه رَيحانٌ مُعطر أو عود، ثُم ذَبل أو ربما ازداد شوكًا حَتي اضحي لبلابًا سَام، أقِر أني كنتُ مُغيب كفاية حَتي لا أري العلامات لكِن بالنهاية علمت اني كنت مخطيء، إن الأمر لا ينتمي للربيع من الأساس. أظن أنه النَرجِس و آمل ألا تَتغير نظرتي تجاهه قربياً فبكل مرة تَزداد الأمور سَوداوية، الكِبر كان مَعصيته الكُبري مِثل إبليس، لا أعلم ما دَفعني تجاهه بالبداية انا الذي لا يلهيني الدَم بمنتصف الطريق، ربما نَظرته المُثقبة او نَرجسيته التي لا يَعترف بها أمام نفسه. او ربما أظنني مندفع تجاه اللمعه بعينه و التي أعلم يقينًا أنها ليست أصلية تمامًا -لا اعلم إن كانت صناعة محلية رخيصة و تم وضعها بعلبة ممتازة أم أنها ليست مزيفة تمامًا كما أظن- أعلم فقط أن بكل مرة يزداد الأمر سوئًا، أراه فاتن لعين كالشيطان ليلة سقوطة من السماء.
2020-07-25 13:41:29
17
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
MARO
جمميلله ♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Відповісти
2020-07-25 13:45:18
1
Marwa Elbadry
لما الموهبة تگون فى مكانها المناسب🖤
Відповісти
2020-07-25 16:31:08
1
Dan
@Marwa Elbadry thank you so much ♥️
Відповісти
2020-07-25 16:58:20
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5144
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5030