لستُ حزينًا
Mr Black
لستُ حزينًا ولا مُصابًا بالكآبة؛ أنا فقط أتقطّعُ كوُريّقاتٍ مبتلّة تتلاشى أفقدُ صلابتي وهذا نذيرُ شؤمٍ حقير أصابني.! صرتُ أستطيعُ البكاء، فعلتُ ذلك مرّة مُكرهًا وكان المشهدُ غريبًا عليّ وتمرّد الأمرُ لتُصبِحَ الدّموع مُرهفةً أقسو عليها لأشُدّها في كلّ مرّة.. هل تعلمُ أنّي لا أتذكّرُ آخر مرّة بكيتُ فيها قبل هذا؟ لا أدري إن كنتُ ميّتًا أم أنّ هذه الشّوائب أشكالٌ جديدة للاحتضار ؛ في الحالتين هي منيّةٌ اختلفت تصوّراتها.. وها انا ذَا أعيشُ كالغريبِ في دُنياكم أتزيّنُ ببعض الأحلام أودُّ تحقيقها فقط...
2018-06-22 08:28:54
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
نجمة
@Mr Black لذلك سالت لان لاحصت أغلبها شواذ ☻ طيب راح اشوفها *-*
Відповісти
2018-06-23 16:56:57
Подобається
نجمة
@Mr Black ماكو بالبحث دزلياها
Відповісти
2018-06-23 16:57:49
Подобається
Black flower
@نجمة لا في قصة اكشن كثيير اسمها ثقة trust القصة مكتملة بنصحك فيها كثير وهي موجودة على هاد التطبيق
Відповісти
2021-05-17 02:57:06
Подобається
Інші вірші поета
رساله إلى ابنتي التي لم تأتِ بعد ضبابي الرؤية لم أعد أكترث لم يحدث ان التقينا من قبل
Інші поети
T.L
@Lavender338
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2169
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11977