الحياه
Mr Black
الحياه ليست واقع مجرد احداث نعيشها ونمثل مشاعرنا تجاهها الأُم ليست أُم والأب كذلك ليس هناك وجود لتلك العاطفه والحنان المسمى لا وجُود لِتلك الأكاذِيب جميعُها زائفه الحقيقه أنك أنت من تُناضل وتقاوم وتجاهد لخوض معركه الحياه لا وجود لاشخاص تساعدك او تقف امامك لتحميك او توجهك جميعهم يدعون ذلك لكن في الحقيقة كل ما يفعلونه هو وضع السم والمراره .. وعثرات الحياه يزيدوك هماً يثقلونك احزاناً يحتجزون روحك وينتهكون جسدك يقتلون افكارك ولايكتفون بواقعك حتى يسرقون راحه منامك وطمئنينه حلمك ... هذا ما حدث .
2018-06-21 18:08:51
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
دجن
هذا ما حدث. ..
Відповісти
2018-06-21 19:38:52
1
Інші вірші поета
عزيزتي غزة لقد كنتُ جامدًا قاصرًا عن التعبير ضبابي الرؤية
Інші поети
Sho8765Sho
@Sho8765Sho
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12043
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1822