Ніжно
МОРГАН РЕЙ
Ми плакали, В обіймах чужих. Загублені, посеред тисячі доріг. Забуті ми, Відчути мало сил, Де були почуття — сірий пил. Ніжно так ніжно загинули В темній темряві, Ніжно так ніжно, кохати не змогли, Згоріли в вогні. Як плакали, Посеред сірих лиць, Серед вогню Ми були наче лід. Розтанули, Як сніг навесні, Залишились чекати до зими.
2019-02-10 17:13:17
33
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
МОРГАН РЕЙ
@Кровавый Джон , благодарю
Відповісти
2019-02-10 19:47:37
2
Кристоф О. Говард
Дуже чудовий вірш, романтично!❤😭
Відповісти
2020-01-10 17:37:54
2
МОРГАН РЕЙ
@Кристоф О. Говард , дякую
Відповісти
2020-01-10 17:38:21
1
Інші вірші поета
ОБІЦЯЮ ЗЕМНАЯ БЛАГОДАТЬ СЛОВА - ЦЕ ПОЦІЛУНКИ СУЗІР'Я
Інші поети
Meri Veis
@meri_veis
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
62
4
8028
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
846