Вопль

Molaa Nori

Я разбился из-за тебя пополам От меня лишь остались осколки Свою боль никому не отдам И не стану чинить все поломки Я тобою любимым истерзан Сумасшедшей любовью разбит И теперь от мира всего отрезан Лишь чувствуя тебя как магнит Мои раны на теле - пустяк Время унесло все те шрамы Но вот в душе шрам никак не иссяк Там остались открытые раны Лишь тобой мог залечить бы ту боль Но увы в твоём сердце тоже осадок Только чувствовать тебя мне позволь И слышать голос столь сладок Знаю, ты тоже от любви будто в бреду И разум твой в недоумении Ты мной зависим,ты в плену Лишь молишь о забвении Мы оба крышесносно любим Не замечая мелочей Этой зависимостью себя мы губим От боли распадаясь до костей

2021-03-14 23:00:37

Інші вірші поета

Зависимость Поймут те,кто не выносит историю... Кто-то Выбираю себя

Інші поети

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

Neha

@neha_09

Oksana Vydajko

@Karenina

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4957

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1968